ЕТНО-Центр «Вівчарський хутір»
|
1. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ОРГАН МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ |
||
|
1. |
Населений пункт |
с. Синевир |
|
2. |
Область |
Закарпатська |
|
3. |
Повна назва органу місцевого самоврядування ТГ |
Синевирська сільська рада |
|
4. |
Кількість населених пунктів |
6 |
|
5. |
Кількість населення |
6,8 тис. чол. |
|
6. |
Повна назва органу управління ТГ, відповідального за впровадження практики |
Відділ муніципального розвитку та комунікацій Синевирської сільської ради |
|
7. |
Повна поштова адреса ОМС ТГ |
90041, Закарпастка область, Хустський район, с. Синевир, буд. 1066 |
|
8. |
Телефон (з кодом міжміського зв’язку) |
(03146) 27696 |
|
9. |
Адреса електронної пошти ОМС |
|
|
10. |
Офіційний сайт ОМС ТГ |
|
|
11. |
ПІБ керівника ОМС ТГ |
Чуп Іван Андрійович |
|
12. |
ПІБ керівника відділу, відповідального за впровадження практики |
Місик Мар’яна Михайлівна |
|
1. |
ТГ |
Синевирська |
|
2. |
Область |
Закарпатська |
|
3. |
Назва практики |
ЕТНО-Центр «Вівчарський хутір» |
|
4. |
Період початку впровадження практики |
Від вересня 2023 року до цього часу |
|
5. |
Короткий опис проблеми, на вирішення якої впроваджено практику |
1. Занепад традиційного вівчарства, яке здавна є важливою частиною життя та культури горян. 2. Брак етнотуристичних локацій біля озера Синевир для знайомства туристів із традиційним побутом, ремеслами та вівчарством. 3. Недостатній розвиток виробництва та популяризації якісної крафтової продукції з місцевої сировини. |
|
6. |
Передумови: що сприяло запровадженню практики, спонукало до вирішення проблеми; причини створення практики |
Ідея створення ЕТНО-Центру «Вівчарський хутір» виникла з мрії засновника відродити традиційне вівчарство та зберегти культуру горян. Важливою передумовою стала підтримка місцевої влади та донорських організацій. Для реалізації практики було доступне місце на туристичному маршруті до озера Синевир. Важливим фактором стала готовність місцевих жителів долучатися до розвитку вівчарства, традиційних ремесел та виробництва крафтової продукції. |
|
7. |
Опис практики: ініціативи, діяльність у громаді, алгоритм впровадження практики, застосовані методи вирішення проблеми, інновації, цільова аудиторія, виконавці, партнери |
ЕТНО-Центр «Вівчарський хутір» став простором для збереження та популяризації традицій вівчарства і культури горян. На території облаштовано Музей природи та Музей вівчарства, а також створюється Музей «Хата вівчаря» у 150-річній автентичній хаті. Створено дегустаційну залу та крафтову крамницю для представлення і реалізації якісної натуральної продукції місцевого виробництва. До ініціативи долучилися місцеві виробники, майстри, надавачі туристичних послуг, виробники сувенірної продукції, художники та митці із Синевирської та сусідніх громад. У 2025 році за підтримки ПРООН створено спільнопростір «Успішні разом» для спільного виробництва та реалізації крафтової продукції. Практика поєднує розвиток вівчарства, полонинського господарства, туризму, місцевого виробництва та збереження традиційної культури. Для відродження гірсько-карпатської породи овець створено племінну овечу ферму, де проводиться селекційна робота, та впроваджується традиційне полонинське господарство — випасання овець на полонинах та виготовлення овечого сиру — будзу. Цільовою аудиторією є місцеві жителі, туристи, виробники та представники малого бізнесу. Реалізація практики стала можливою завдяки співпраці місцевої влади, громади, бізнесу та залученню коштів донорських організацій. |
|
8. |
Результати практики: які отримано якісні і кількісні показники, на що позитивно вплинула реалізація практики, чиї проблеми вирішено, які системні зміни в громаді досягнуто |
Економічний аспект: 1. Сформовано спільноту з 7 постійних активних учасників спільнопростору, до окремих заходів долучається до 20 осіб. 2. Створено нові можливості для самозайнятих виробників крафтової продукції, зокрема для спільної роботи, розвитку та підвищення якості натуральної продукції та покращення добробуту місцевих жителів Культурний аспект: 1. Відроджується пласт традиційної культури, пов’язаний із вівчарством — виготовленням сиру та бриндзи, обробкою вовни і створенням виробів з овечої шерсті. 2. Зберігаються та популяризуються традиційні пісні, коломийки, ремесла, звичаї та інші елементи НКС. 3. До практики залучаються навчальні заклади, митці, носії культурної спадщини та наукові установи, що сприяє передачі знань і традицій наступним поколінням. Системні зміни: 1. Сформовано приклад ефективної співпраці місцевої влади, бізнесу та громади у реалізації спільних ініціатив. 2. Практика з кожним роком залучає все більше учасників Іміджевий аспект: 1. Підвищено туристичну привабливість та впізнаваність Синевирської громади через популяризацію вівчарства, місцевих традицій і крафтової продукції. |
|
9. |
Які були перешкоди у реалізації практики, складнощі, як вдалось їх подолати, що сприяло успіху |
1. Залучення нових учасників: спочатку люди неохоче долучалися, але після успіху інших учасників зацікавленість зросла. 2. Нестача коштів: частину потреб вдалося забезпечити завдяки донорській підтримці. 3. Недостатня співпраця між виробниками: спільний простір допоміг налагодити взаємодію. 4. Нестача навичок: подолано через обмін досвідом і спільну роботу та тренінги і семінари. 5. Низька впізнаваність продукції: вирішується через промоцію, дегустації та культурні заходи. |
|
10. |
Бюджет практики, обсяги та джерела фінансування, співфінансування, внесок громади тощо |
З осені 2023 року для реалізації практики залучено близько 80 тис. дол. США донорського фінансування (ПРООН, ФАО, обласний бюджет, Секретаріат Швейцарії з питань освіти, досліджень та інновацій та інші партнери). Власний внесок учасників практики становить близько 70 тис. дол. США. Синевирська громада забезпечує інституційну та організаційну підтримку, сприяє налагодженню партнерств і промоції практики. |
|
11. |
Наявність публікацій у медіа, вказати посилання на джерела в мережі Інтернет щодо опису практики |
|
|
12. |
Наявність розроблених локальних документів у процесі реалізації практики: рішень органів місцевого самоврядування, програм, положень, договорів тощо |
|
|
13. |
Відповідальна особа за підготовку заявки та контакти для отримання додаткової інформації за потреби |
Місик Мар’яна Михайлівна |
