Про обмеження продажу алкогольних напоїв
Правова позиція Верховного Суду України
Щоб створити безпечні умови для навчання та фізичного розвитку дітей, органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень мають право встановлювати обмеження щодо продажу алкогольних виробів на відстані ближчій, ніж 50 м від територій загальноосвітніх навчальних закладів та дитячих спортивних шкіл.
Короткий опис проблеми
У грудні 2017 року приватне підприємство «ВВ» (далі – ПП «ВВ», позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Хмельницької міської ради, у якому з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить:
визнати протиправними та нечинними пункт 1 рішення Хмельницької міської ради № 10 від 23 вересня 2015 року «Про внесення змін та доповнень до рішення двадцять четвертої сесії міської ради від 08 квітня 2009 року № 54 із внесеними змінами» та рішення тринадцятої сесії Хмельницької міської ради № 29 від 22 березня 2017 року про внесення змін в рішення двадцять четвертої сесії міської ради від 08 квітня 2009 року № 54 із внесеними змінами.
Обґрунтування
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вищевказаними рішеннями Хмельницької міської ради порушуються права позивача щодо здійснення підприємницької діяльності, на підставі відповідної ліцензії. Такі рішення на думку позивача є дискримінаційними, протизаконними, оскільки орган місцевого самоврядування вийшов за межі наданих йому законом повноважень.
Обґрунтування
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване позивачем рішення № 10 від 23 вересня 2015 року було прийняте Хмельницькою міською радою на підставі і в межах повноважень, наданих законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів», а рішенням № 29 від 22 березня 2017 року міська рада фактично виправила технічну помилку, яка містилася у попередньому рішенні Хмельницької міської ради № 10 від 23 вересня 2015 року.
Суд апеляційної інстанції
Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 13 червня 2018 року частково задовольнив апеляційну скаргу ПП «ВВ», скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково, зокрема: визнав протиправним та нечинним пункт 1 рішення 53 сесії Хмельницької міської ради № 10 від 23 вересня 2015 року «Про внесення змін та доповнень до рішення двадцять четвертої сесії міської ради від 08 квітня 2009 року № 54 із внесеними змінами», у частині заборони продажу алкогольних напоїв на об’єктах торгівлі, розміщених на відстані не менше 50 метрів від території загальноосвітніх навчальних закладів та дитячих спортивних шкіл; визнано протиправним та нечинним пункт 1 рішення 13 сесії Хмельницької міської ради № 29 від 22 березня 2017 року «Про внесення змін в рішення двадцять четвертої сесії міської ради від 08 квітня 2009 року № 54 із внесеними змінами».
Обґрунтування
Частково задовольняючи апеляційну скаргу, Вінницький апеляційний адміністративний суд виходив з того, що метою прийняття оскаржуваних рішень Хмельницької міської ради є введення обмежень у торгівлі алкогольними напоями та встановлення заборони (виключено можливість) здійснення торгівлі алкогольними напоями (пивом) лише торгівельним об’єктам, однак, місцева рада не має повноважень самостійно встановлювати постійну, а не на час проведення масових заходів, заборону продавати алкогольні, слабоалкогольні напої та тютюнові вироби, у тому числі на певних територіях.
Верховний суд
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року у справі №822/3692/17:
Касаційну скаргу Хмельницької міської ради задовольнити.
Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року скасувати.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року залишити у силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Обґрунтування
Судом апеляційної інстанції не у повній мірі виконані завдання адміністративного судочинства, визначені статтею 2 КАС України (не надано належної правової оцінки принципам пропорційності та розумності в оскаржуваних рішеннях Хмельницької міської ради), а також не правильно застосовано норми матеріального справа (пункт 8 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), у той час, як суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення на підставі правильного застосування норм матеріального права та при дотримання норм процесуального права.