1. Назва практики: Роль та участь жінок у місцевому самоврядуванні під час війни: з досвіду територіальних громад – Дунаєвецької (Хмельницька область), Вознесенської (Миколаївська область), Покровської, Зеленодольської (Дніпропетровська область)
2. Опис практики

2.1.  Проблема, на вирішення якої спрямована практика

Повномасштабне вторгнення рф у нашу країну ставило за мету зупинити життєдіяльність у всій Україні. Перехід на рейки виживання мали б паралізувати всі надбання цивілізації та демократії. Введення воєнного стану та централізація влади на тлі війни також мали б підкорити всі процеси в країні жорсткій ієрархії, закріплюючи владу сильнішого. Логічно було б припустити, що жінки мали б втратити свої позиції та лідерство, зосередившись на рятуванні дітей та відійшовши від прийняття рішень. А відсутність у переважної більшості жінок досвіду воєнної справи мало б підкреслити безпорадність та безкорисність жінок у захисті країни. В той же час, продовження діяльності на рівні місцевого самоврядування, хоча й у постійній боротьбі з новими викликами та перешкодами, в умовах «нежіночого» воєнного стану, демонструє активну позицію жінок у протидії планам агресора. Жінки продовжують працювати над створенням у громадах умов для життя та подальшого розвитку. Адже органи місцевого самоврядування мають безпосередній контакт з різними  групами населення, а внутрішня ініціатива, самоорганізація, взяття на себе додаткових функцій більшістю жінок стали прикладом героїчного спротиву та вагомого внеску жінок у майбутню перемогу. Зокрема, у громадах, досвід яких описано нижче, у Дунаєвецькій та Покровській – голови громад жінки, у Вознесенській громаді – секретар ради (вона ж депутатка місцевої ради) жінка, у Зеленодольській громаді – активні жінки з числа виконкому.

2.2.  Ключові кроки для вирішення  проблеми

– Пошук та підтримка з боку ОМС місцевих волонтерських ініціатив, активу з числа жінок громади

– Об’єднання зусиль місцевої влади та громадського сектору у реалізації ініціатив на вирішення проблем місцевого рівня – через механізм залучення представництва громадськості

– Сприяння розбудові громадянського суспільства, у тому числі, через створення громадських організацій

– Залучення можливостей зовнішніх ресурсів – конкурси проєктів, участь у міжнародних програмах, мережевих проєктах – які дозволяють підтримати ініціативних жінок на місцевому рівні

– Навчання з уповноваження жінок та інших груп населення, які перебувають у вразливій ситуації

2.3.   Якісні та кількісні результати

– Створення штабів миттєвого реагування за різними напрямками

– Організація бригад чергування для відповіді на кризові ситуації

– Створення центрів для ВПО, їх підтримка, забезпечення через співпрацю з громадськими та донорськими організаціями продуктами та речами першої необхідності, ліками, побутовою технікою,  забезпечення безкоштовними/доступними побутовими послугами, забезпечення прихистком/житлом, робочими місцями, проєкти по інтеграції ВПО,  по навчанню ВПО бізнесу

– Гуманітарна допомога для місцевого населення в умовах відсутності зовнішнього постачання

– Евакуація населення, яке цього потребує

– Волонтерські ініціативи для підтримки фронту – закупівля автомобілів, плетіння маскувальних сіток, виготовлення та передача харчової продукції, збір коштів для придбання необхідного обладнання на передову

– Підтримка військових, які перебувають у громаді – забезпечення харчування, відпочинку, побуту, реабілітації

– Створення реабілітаційного центру

– Організація відпочинкових таборів для дітей, батьки яких загинули внаслідок бойових дій

– Реалізація ініціативи «Громада – громаді»: збір та передача продуктів для громад з «сірої» зони

– Участь у програмі «Сади перемоги» (вирощування сільгосппродукції з її подальшою переробкою для зберігання)

– Встановлення партнерств з міжнародними  донорами, програмами

– Оцінка збитків, створення планів відновлення громади з урахуванням питань інклюзії

– Вирішення питання цивільного захисту – через облаштування сховищ

– Пошук шляхів забезпечення альтернативного опалення

– Організація логістики для виживання – ремонт життєво важливої інфраструктури, яка страждає від обстрілів

– Створення профіля громади для партнерів, інвесторів

2.4.  Головні ризики впровадження практики

– Брак експертизи для діяльності в умовах невизначеності в громадах на тлі війни

– Недооцінка можливостей громадськості, волонтерів, активних жінок

– Відсутність співпраці влади, громади, бізнесу

– Відсутність контактів з іншими громадами/країнами/міжнародними організаціями

3. Додатки: приклади місцевих нормативно-правових актів:
4. Інформація про орган місцевого самоврядування

4.1.  Повна назва органу місцевого самоврядування ТГ

Дунаєвецька ТГ (Хмельницька область),

Вознесенська ТГ (Миколаївська область),

Покровська ТГ (Дніпропетровська область),

Зеленодольська ТГ (Дніпропетровська область)

4.2.  Телефон, адреса електронної пошти і сайт ОМС

4.3.   ПІБ Голови ОМС

4.4.   ПІБ особи, яка відповідальна за впровадження практики