Опис ЗМІСТУ практики

Оптимізація – перші кроки новостворених громад в боротьбі за якість освітніх послуг. Досвід Баранівської ОТГ

Період від початку розробки до впровадження практики

 лютий 2017 – серпень 2017

Опис проблем, для вирішення якої впроваджено практику

 2017 рік став першим роком існування Баранівської міської об’єднаної територіальної громади. Вона отримала в управління 20 закладів середньої освіти, 19 дошкільних навчальних закладів та 1 позашкільний навчальний заклад. Перед громадою постало складне завдання – забезпечення якості освітніх послуг та їх доступності для всіх мешканців йгромади. Складність реалізації завдання викликана наявністю малокомплектних навчальних закладів. Так з 19 ДНЗ лише 8 були закладами повного дня з режимом роботи 9-10,5 годин, а 11 – малокомплектні на базі ЗЗСО з режимом роботи 4 години. Також з 7 шкіл 1 ступеня в 6 відсутній 1-й клас, в 3 – другий, в 4 – треті та четверті класи. Витрати на 1 учня в таких закладах сягають 43 тис.грн. на рік, найбільшу питому вагу в таких витратах становлять витрати пов’язані з утриманням будівель. Як наслідок замість того щоб кошти вкладалися в освіту дітей вони вкладаються в утримання будівель.

Серед причин, які призвели до необхідності оптимізації мережі закладів освіти можна виділити:

• Наявність малокомплектних закладів освіти, які громада отримала від району;
• Спад народжуваності;
• Низька якість освітніх послуг в малокомплектних закладах;
• Високі витрати на утримання малокомплектних закладів освіти.

Опис діяльності і алгоритм впровадження практики, застосовані методи вирішення проблеми, цільова аудиторія, виконавці, партнери

При вирішенні проблеми використовувалися такі методи: обговорення  аналізу даних, моделювання, систематизація, індукція, дедукція.

Цільовою групою є учасники навчально виховного процесу: вчителі, батьки, діти.

Виконавцями є. відділ світи Баранівської міської ради

Партнерами є Баранівська міська рада, депутатський корпус громади, старости

Перша практика оптимізації шкільної мережі в Баранівській громаді реалізована в перший же рік її існування. Це перший крок, є розуміння того, що будівлі самі по собі не здатні забезпечити належних умов виховання, навчання дітей, нездатні навчити спілкуватися та дати можливість розкритися їх талантам. Діти повинні мати можливість спілкуватися з однолітками, а в малокомплектних школах можливості розвитку комунікабельності обмежені, відсутнє здорове конкурентне середовище між учнями. Внаслідок необхідності утримувати малокомплектні навчальні заклади, отримані в спадок від районного відділу освіти, в громаді виникли ризики не лише погіршення якості освітніх послуг, але й ризики недофінансування потреб освіти, виник дефіцит. Так у 2017 році у видатках місцевого бюджету на освіту не вистачало 9 млн. До кінця року цю проблему  вдалося зменшити до 1,2 млн в тому числі і за рахунок проведення оптимізації.

В цілому механізм впровадження практики містить шість складових елементів (рисунок 1).

Рисунок 1 – Елементи механізму впровадження практики

 Ідентифікація проблеми – перший елемент в механізмі впровадження практики. На практиці він реалізується коли ОТГ приймає в своє управління заклади освіти. Громада проводить попередню оцінку витрат на утримання цих закладів та можливість реалізації ними покладених на них функцій. Як уже зазначалося, в Баранівській ОТГ у 2017 році у видатках місцевого бюджету на освіту не вистачало 9 млн, що стало головною на той момент передумовою реалізації другого елементу – визначення лідерів оптимізації. Це означало прийняття рішення головою громади та начальником відділу провести всебічний аналіз та обрати інструменти підвищення ефективності управління мережею закладів освіти з метою забезпечення рівного доступу до якісних освітніх послуг для всіх мешканців громади. Як наслідок в Баранівській ОТГ аналіз проводився за такими напрямками:

• Приріст населення за 6 років
• Вартість утримання 1 учня за рік
• Територіальна віддаленість шкіл
• Якість проведення освітньої діяльності, фаховий рівень педагогічного персоналу
• Потужність закладів освіти
• Потребу у підвезені
• Технічний стан доріг

Проведений аналіз показав, що у 2017 році громада може оптимізувати шкільну мережу шляхом створення опорного закладу та призупинення діяльності  1 школи та 3 ДНЗ. Економія коштів за 4 місяці 2017 року буде незначною (додаток 1), але вдасться покращити якість освітніх школах І ступеня  та позитивно вплинути на покращення умов в яких навчаються діти. Таким чином в громаді був розроблений однорічний план оптимізації шкільної мережі – четвертий елемент в алгоритмі реалізації практики.

Наступним кроком було визначення партнерів в процесі оптимізації та проведення громадських слухань. До партнерів в даному випадку належать депутати та старости громади. Проте з кожною із цих груп також проводилися зустрічі та обговорення проблем та причин оптимізації.

В кожному із населених пунктів де заклади підлягає оптимізації проводилися громадські слухання, що підтверджується протоколами зборів. Серед питань, які найчастіше задавали учасники громадських слухань, можна виділити наступні:

• Не буде школи – небуде села. Зазвичай це турбувало людей пенсійного віку чиї діти не ходили до малокомплектної школи;
• Дітям рано вставати і вони будуть зморені і неуважні на уроках
• Погані дороги для підвезення дітей

В практиці Баранівської ОТГ за ініціативи старости громади були внесені корективи в перший варіант плану оптимізації. Так, староста с. Йосипівка зауважив, шо більшість дітей 1-4 класів батьки з Йосипівки відвозять на навчання в Баранівку. Проте частина батьків були негативно налаштовані проти закриття школи. Староста після зустрічей з батьками сказав, що вони погодяться на закриття школи за умови що автобусна зупинка буде облаштована в іншому місці і їх дітям не доведеться далеко до неї йти. Як наслідок 14 учнів з с. Йосипівка отримали можливість навчатися в школі з кращими умовами та якістю освітніх послуг. Дві дитини перейшли з індивідуальної форми навчання перейти на звичайну.

Складним були громадські слухання в с. Жарі, де призупиненню підлягала і школа і дитячий садочок. Демографічна ситуація складна і доцільності залишати ці заклади не було. В школі навчалося 9 дітей, а в садочку 2. В перспективі всі діти дошкільного віку мусили б навчатися на індивідуальній формі навчання, а це обмежує їх доступ до якісних освітніх послуг, сумнівним є формування у них ключових компетенцій передбачених Концепцією Нова українська школа. Головна вимога батьків – ремонт дороги по якій діти доїжджатимуть до навчальних закладів.

В с. Таборі підлягав оптимізації садочок. В закладі існувала проблема дотримання теплового режиму в холодну пору року. Вихователі стверджували що садочок відвідує 13 дітей (по списку), проте декілька виїзних перевірок засвідчили що максимально ДНЗ відвідує 6 дітей, але в холодну пору в садочку було 2-3 дитини. Показавши батькам в яких умовах можуть перебувати їх діти – отримали згоду батьків гарантувавши підвезення. Батьки обрали Баранівський ДНЗ.

Також проведені громадські слухання в с. Гриньки, за результатами якого 8 дітей підвозиться в ДНЗ с.Кашперівка.

Підсумовуючи, слід зазначити, що проведення роз’яснювальної роботи, громадських слухань з мешканцями громади, старостами, депутатами забезпечили підтримку пропозиції оптимізації навчальних закладів під час розгляду на комісіях та сесії міської ради (додаток 2-6). Варто зауважити, що в кожному з рішень робиться акцент на тому, що воно прийнято з врахуванням думки мешканців, яка зафіксована у протоколі громадських слухань.

 Досягненні якісні та кількісні результати 

• Призупинено роботу 2 шкіл та 3 ДНЗ
• В результаті призупинення роботи 2 шкіл 6 дітей перейшли з індивідуальної форми навчання на загальну, зокрема в Жарівській школі І ступеня – це 44% від усього контингенту учнів, а 17 дітей отримали можливість навчатися в класах з кількістю дітей більше 5.
• 23 дитини шкільного віку отримали рівний доступ до якісних позашкільних послуг;
• Забезпечено підвезення 42 дитини до шкіл та садочків;
• 90 % контингенту педагогічних працівників працевлаштовано, 10 % – прийняли рішення не продовжувати роботу в інших навчальних закладах (пенсіонери за віком та вислугою років ;
• За 4 місяці 2017 року отримано економію у розмірі 261,2 тис. грн.

  Головні ризики впровадження практики 

• Зміна демографічної ситуації в громаді, що викличе в перспективі відкриття (закриття) навчальних закладів
• Не забезпечення 100 % вчителів навчальним навантаженням за фахом внаслідок скорочення контингенту учнів.
• Вплив політичних факторів та неможливість завершення процесу оптимізації
• Неможливість забезпечити підвезення через поганий стан доріг, нестачу автобусів та / або відсутність перевізників, які забезпечать підвезення учнів
• Проведення оптимізації без позитивних змін для якості освітніх послуг

Бюджет практики, обсяги та джерела фінансування, співфінансування, внесок громади тощо

 В результаті реалізації практики було досягнуто економію у розмірі 261,2 тис.грн

Наявність презентації, публікації у ЗМІ щодо практики

електронний ресурс

У Баранівському районі закриють школу у якій вчаться 8 дітей

Додатки

• ZAP0802_Додаток 1 Прогноз Економії коштів за 4 місяці
• ZAP0802_Додаток 2 Рішення про призупинення Гриньківського ДНЗ
• ZAP0802_Додаток 3 Рішення про призупинення Дарівського ДНЗ
• ZAP0802_Додаток 4 Рішення про призупинення Жарівської ЗОШ
• ZAP0802_Додаток 5 Рішення про призупинення Таборівського ДНЗ
• ZAP0802_Додаток 6 Рішення сесії про призупинення Йосипівської ЗОШ