Опис ЗМІСТУ практики

 Сільська опорна школа – опора якісних освітніх послу. Досвід Полонської ОТГ

 Період від початку розробки до впровадження практики

січень 2016 – травень 2016

Опис проблем, для вирішення якої впроваджено практику

Створена в 2015 році Полонська міська ОТГ отримала в управління 33 навчальних заклади, з яких 15 ДНЗ та 18 шкіл. Така мережа перевищувала фактичні потреби громади, зокрема в школах  І-ІІІ ступенів. Громада отримала в спадок від району і малокомплектні школи, які потребували капітального ремонту. Проте найбільшою проблемою малокомплектних шкіл є неспроможність забезпечити всебічний розвиток дитини, її соціалізацію, набуття навиків ефективної комунікації. Як наслідок, учні малокомплектних шкіл мають обмежений доступ до якісних освітніх послуг. Саме тому, формування ефективної мережі навчальних закладів в Полонській міській ОТГ потребувало оптимізації. Остання передбачає використання різних інструментів, одним з яких є створення опорних закладів.

В 2016 році Міністерством освіти і науки оголошено конкурс на кращу опорну школу. Переможці конкурсу отримували фінансування для проведення капітальних ремонтів та посилення матеріально – технічної бази.

Зважаючи на об’єктивну потребу громади у внесенні змін до шкільної мережі та можливість отримання додаткових коштів в Полонській ОТГ прийнято рішення про створення опорного закладу та прийняття участі в обласному конкурсі на кращий опорний заклад.

Опис діяльності і алгоритм впровадження практики, застосовані методи вирішення проблеми, цільова аудиторія, виконавці, партнери

При вирішенні проблеми використовувалися такі методи: обговорення, аналіз даних, моделювання, систематизації.

Цільовою групою є учасники навчально виховного процесу: вчителі, батьки, діти.

Виконавцями є. відділ світи Полонської міської ради, директор опорної школи

Партнерами є Полонська міська рада, старости, депутатський корпус громади, обласний департамент освіти

Практика створення опорної школи в Полонській міській ОТГ має три складові елементи –  причини, дія, наслідки (рисунок 1). Причини, які сформували потребу визначення опорних закладів в громаді зазначені вище. Варто звернути увагу на те, що формулювання та узагальнення причин здійснювалося за результатами аналізу шкільної мережі, а також демографічної ситуації. Розглянемо детальніше інші дві складові – дія та наслідки.

Рисунок 1 –  Складові елементи реалізації практики

Результати проведеного аналізу, як уже зазначалося, дозволили обґрунтувати та  чітко сформулювати причини потреби проведення оптимізації шкільної мережі. Також враховуючи доручення Прем’єр – міністра України від  28.15.2015 №47816/5/1-15 щодо створення опорних шкіл та розроблену МОН  дорожню карту створення опорних шкіл було визначено кроки реалізації цього завдання:

1. Створення конкурсної комісії, розроблення та затвердження критеріїв з визначення опорної школи Полонської міської ОТГ (розпорядження голови від 01.03.16 додаток 1, 2).
2. Оголошення конкурсу з метою визначення опорного закладу в громаді та прийом заявок від потенційних претендентів
3. Засідання комісії з визначення опорної школи Полонської міської ОТГ (акт від 03.2016 додаток 3)
4. Звернення до голови Полонської міської ОТГ з проханням розглянути на черговій сесії питання про створення опорної школи (додаток 4)
5. Організація та проведення інформаційно – роз’яснювальної роботи серед громадськості щодо утворення опорної школи та філій.
6. Розгляд на сесії міської ради питання про оптимізацію шкільної мережі, що включало пониження ступеня шкіл, які стануть філіями опорного закладу (додаток 5).
7. Розгляд на сесії міської ради питання про утворення опорної школи та її філій (додаток 6).

Розглянемо деякі деталі реалізації зазначених кроків на практиці:

1. Критерії визначення опорної школи розроблялися відділом освіти, молоді та спорту Полонської міської ради згідно з урахуванням вимог Положення про освітній округ.
2. Проведений відділом освіти попередній аналіз засвідчив, що в громаді на роль опорного закладу можуть претендувати 2 міські школи та 1 сільська. Враховуючи той факт що вимогам Положення про освітній округ відповідало більше ніж 1 школа було оголошено конкурс.
3. Оголошення про проведення конкурсу та критерії відбору були розміщені на сайті відділу освіти молоді та спорту Полонської міської ради.
4. За результатами конкурсного відбору було вирішено створити опорну школу в селі Новоселиця та подано відповідне звернення до міського голови.
5. Велику увагу було приділено проведенню інформаційно – роз’яснювальної роботи:

• Зустрічі з батьками та педагогічними колективами були в кожній із шкіл, які мали стати філіями.
• У всіх зустрічах приймав участь голова громади та начальник відділу освіти молоді та спорту
• Ключовою цільовою групою в розробленій інформаційній кампанії були батьки. Оскільки це ті люди, які максимально зацікавлені в майбутньому своїх дітей. Аргументували переваги створення опорного закладу можливістю навчання дітей в кращих умовах, можливістю використання в процесі навчання сучасних технологій, забезпеченням підвозу, проведення першочергового ремонту доріг в населених пунктах де будуть створені філії.
• В одній із типових шкіл, яка мала стати філією, було створена гарне середовище для навчання, проте ключовою проблемою було відсутність дітей. В такому випадку ми пояснювали батькам, що йдучи в 10 – 11 клас дитина потрапить в клас де навчається 3-4 дитини, а це означає, що вона не отримає потрібних знань, профільної освіти, таким дітям важко себе знайти, важко конкурувати з однолітками при вступі у вищі навчальні заклади
• Від вчителів підтримки не очікували, вони чинили супротив, намагалися налаштовувати батьків проти створення опорного закладу. З вчителями обговорювали питання їх роботи в філіях та можливості працювати в опорному закладі.
• Також був супротив від директорів шкіл, які мали стати філіями, оскільки вони втрачали повноваження
• В двох із трьох населених пунктів, де школи ставали філіями опорного закладу, підтримку в проведені роз’яснювальної роботи надавали старости. Підтримка старост не була 100 % через суб’єктивний чинник – політику.
• Ключовим аргументом була якість освітніх послуг, можливість забезпечення рівного доступу до якісних освітніх послуг для всіх дітей громади, створення для всіх дітей безпечного середовища для навчання.
• Також проводилося роз’яснення проблем фінансування малокомплектних закладів освіти і чому потрібно кошти витрачати на дітей, а не на утримання будівель.
• Важливу роль, також, відіграло проведення роз’яснювальної роботи серед депутатського корпусу громади, проведення інформаційної роботи з головами фракцій. Провідну роль в проведені цієї роботи відіграв голова громади.

Третій складовий елемент реалізації практики – це    Наслідки, одним з яких стала участь та перемога громади в обласному конкурсі  на кращу опорну школу та отримання додаткового фінансування у розмірі 2,8 млн. грн. Це також сприяло досягненню ряду кількісних та якісних результатів, які представлені у наступному розділі практики

Досягненні якісні та кількісні результати 

1. Створено опорну школу з 3 філіями, як наслідок скорочено 10 ставок педагогічного та непедагогічного персоналу
2. Придбано 5 кабінетів: фізики, хімії, географії, біології математики
3. Проведено навчання для вчителів із використання сучасного обладнання (мультимедійних дошок, тощо). Згідно умов договору, навчання проводила організація в якої було закуплено кабінети.
4. Проведено потужний інтернет (wi-fi)
5. Залучено приватного інвестора для модернізації котельного господарства, що дозволило не лише залучити додаткові фінансові ресурси, а й знизити витрати на опалення на 30%.  Заключено договір про надання послуг з опалення
6. Проведено утеплення та заміну вікон в опорному закладі, що сприяло покращенню температурного режиму на 4 градуси
7. Збільшено кількість годин гурткової роботи в школі
8. 2 вчителі звільнилися за вислугою років, а 1 пішов на пенсію за віком
9. Проведено ремонт доріг комунального значення
10. Залучено ресурси облавтодору для ремонту доріг, які не знаходилися у комунальній власності, але були сполученням між опорним закладом та філіями, у розмірі 1млн. 200тис. грн.

 Головні ризики впровадження практики

• – вплив політики, надання переваг політичним інтересам над інтересами та потребами дітей
• – неякісне проведення інформаційної компанії серед батьків, депутатів, вчителів

 Бюджет практики, обсяги та джерела фінансування, співфінансування, внесок громади тощо

Бюджет практики склав 4млн500 тис.грн., з них:  2млн.700 тис – з обласного бюджету, як переможцям обласного конкурсу на кращий опорний заклад; 600 тис.грн. – приватні інвестиції для модернізації котельного господарства; 1млн. 200 тис грн. – кошти  виділені облавтодором для ремонту доріг, які не знаходилися у комунальній власності, але були сполученням між опорним закладом та філіями.

 Наявність презентації, публікації у ЗМІ щодо практики

http://pvisti.info/index.php/grad/2224-shcho-treba-dlia-iakosti-znaiut-v-opornii-shkoli

Додатки

• HME0603_Додаток 1 Розпорядження голови про створення конкурсної комісії з визначення опорної школи
• HME0603_Додаток 2 Критерії визначення опорної школи
• HME0603_Додаток 3 Акт визначення опорної школи Полонської міської ради
• HME0603_Додаток 4 Звернення до голови громади з проханям про розгляд на черговій сесії питання про створення опорної школи
• HME0603_Додаток 5 Рішення сесії про оптимізацію навчальних закладів зокрема пониження ступню філій
• HME0603_Додаток 6 Рішення про створення опорного закладу