Паспорта прив’язки не достатньо для розміщення тимчасової споруди на землях комунальної власності
Короткий опис проблеми
Зарічненська селищна рада Рівненської області (позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (відповідач) про зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності площею 72 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (між багатоквартирними будинками по АДРЕСА_1), шляхом демонтажу тимчасової споруди та приведення земельної ділянки у первинний стан за рахунок відповідача, а також повернути вказану земельну ділянку Зарічненській селищній раді.
Обґрунтування
Позовні вимоги мотивовані тим, що:
На неодноразові звернення мешканці багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_1 щодо встановлення на прибудинковій території між вказаними будинками тимчасової споруди, позивачем для з’ясування вказаного питання направлено комісію по вирішенню земельних спорів, якою встановлено, що відповідачем встановлено тимчасову споруду для здійснення ним підприємницької діяльності без жодних правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Оскільки позивачем рішень про надання відповідачу земельної ділянки не приймалося, відтак розміщення ним на земельній ділянці тимчасової спору є самовільним зайняттям земельної ділянки, яка підлягає звільненню шляхом демонтажу, та приведення її у первинний стан за рахунок відповідача.
Суд першої інстанції
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Господарського суду Рівненської області від 10.04.2017, позов задоволено.
Обґрунтування
Задовольняючи позов суд зазначив, що дозвільні документи на право торгівлі надають відповідачу право на здійснення підприємницької діяльності, зокрема на відповідній території, земельній ділянці або у приміщенні. Однак такі документи не надають права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї права в розумінні ч. 1 ст. 79 ЗК України. Отже, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки.
Відтак, сам факт отримання відповідачем паспорту прив’язки не свідчить про виникнення у нього права користування земельною ділянкою.
За загальним принципом земельного законодавства приступати до використання земельної ділянки, у тому числі шляхом розміщення на ній будь-яких об’єктів, можна лише після державної реєстрації цього прав.
Суд апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2017, рішення господарського суду Рівненської області від 10.04.2017 року у справі N 918/633/16 – залишено без змін.
Обґрунтування
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції при новому розгляді справи N 918/633/16, врахувавши вказівки Вищого господарського суду, повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов’язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Верховний суд
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 травня 2018 року
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 та рішення Господарського суду Рівненської області від 10.04.2017 у справі N 918/633/16 залишено без змін.
Обґрунтування
Колегія суддів Верховного Суду зазначила, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що за відсутності рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку комунальної форми власності, а тому розміщення відповідачем ТС за відсутності документів, які підтверджують право користування земельною ділянкою комунальної власності, право розпорядження якою належить до компетенції Ради, не можна визнати законним.