Кулажинська сільська рада Броварського району

Детальний план територій, дозвіл на розробку якого на місцевому рівні надається органами місцевого самоврядування в інтересах відповідної територіальної громади, розробляється на підставі основного містобудівного документа – генерального плану, який підлягає громадському обговоренню та лише уточнює його положення, якими охоплені принципові питання, зокрема, розвитку та планування населеного пункту, обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови відповідної території, взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування та забудови територій. Таким чином, рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення детального плану територій, які не включені до генерального плану населеного пункту, розробленого та затвердженого в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, суперечить названим положенням законодавства, є передчасним, не відповідає критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. 

№810/4017/17

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся з позовом до Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області (далі – Сільська рада), голови Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області Козюби Станіслава Анатолійовича, Начальника відділу містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації Харитонюк Тетяни Миколаївни (далі – відповідачі), треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю “Трубіж Агро Центр" (далі – Товариство), в якому просив: визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області.

Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, ОСОБА_1 посилався на те, що вказані вище земельні ділянки перебувають в безпосередній близькості до його земельних ділянок та будинку, а тому вважає, що планування забудови поряд з його житловим будинком об`єкту, що зазначений у спірних рішеннях та Завданні на розробку детального плану території, порушує його конституційне право на безпечні умови життя. Також вказував на те, що спірні рішення прийняті всупереч вимог земельного, екологічного та містобудівного законодавства, а також інтересів громади.

Поряд із цим позивач вказував, що спірні рішення прийняті, на його думку, з порушенням порядку вирішення питання про розроблення детального плату території, встановленого Законом України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон №3038-VI), зокрема, дозвіл надано на розроблення детального плану території щодо земельних ділянок, яке не охоплені Генеральним планом с. Калужинці, а земельні ділянки, щодо яких прийняті спірні рішення, знаходяться поза межами населеного пункту, у зв`язку з чим повноваження Сільської ради не поширюється на зазначену територію.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019, позов задоволено. Визнані протиправними і скасовані спірні рішення, визнані протиправними спірні дії відповідачів.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що, відповідно до приписів законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, розробленню детального плану території передує розробка і затвердження генерального плану села в інтересах відповідної територіальної громади, який, у даному випадку, не охоплює земельні ділянки, мова про які йдеться у спірних рішеннях та щодо яких вчинені спірні дії. На підставі вказаного, суди дійшли висновків, що спірні рішення порушують права позивача, як мешканця села і члена територіальної громади.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року у справі №810/4017/17:

Касаційну скаргу Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 – без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції

Постанова Верховного Суду України